четвер, 22 червня 2017 р.

День української писемності

Мова - душа народу



Мова кожного народу
Неповторна і своя,
В ній гримлять громи в негоду,
В тиші – трелі солов’я.

На своїй природній мові
І поточки гомонять,
Зелен клени у діброві
По-кленовому шумлять.
Солов’їну, барвінкову,
Колосисту – навіки
Українську рідну мову
В дар дали мені батьки.
Берегти її, плекати
Буду всюди й повсякчас,
Бо ж єдина – так, як мати,
Мова в кожного із нас.



Вчитель: Любі друзі! 9 листопада – День української писемності та мови. Це свято вшановує вся наша держава. Сьогодні ми зібралися, щоб вшанувати рідну мову, бо вона – життя духовного основа. Опановувати мову людина починає  з дня народження. Спочатку – прислухається до слів матері, рідних, згодом – вимовляє звуки, склади, слова. Протягом життя – змалку й до останнього подиху – людину супроводжує мова. Наша мова прекрасна, бо писалася людьми із гарячим серцем: Котляревським і Шевченком, Лесею Українкою і Франком, Рильським і Симоненком, Ліною Костенко і Олесем Гончарем та багатьма іншими митцями. Вони всі прагнули, щоб мова огорнула всю Україну.
            Сьогодні тут зібралися справжні українці, шанувальники мови, знавці рідного слова. Вони продемонструють власні знання та вміння. Можливо, це дасть змогу присутнім відчути себе частиною великого народу, який володіє найбільшим скарбом – мовою.
            Свято наше буде проходити у вигляді мовних конкурсів, і ми побачимо, наскільки наші учні знають українську мову.
            Але свято буду проводити не я, а… зустрічайте – переможець ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури, учениця 10 класу Румянцева Вікторія.
            Вікторіє, тобі слово.
Оголошення команд (назва), журі, секретаря. Ознайомлення з умовами гри та оцінюванням.

І ТУР
РОЗМИНКА
Кожній команді слід відповісти на 15 запитань. Час на роздуми – 10 секунд.
Запитання для 1 команди
1.      Державна мова України.
2.      Кольори прапору України.
3.      Національний символ України. Матері дарують його дітям на щастя на долю, коли відряджають у далеку дорогу. (рушник)
4.      Скільки букв має український алфавіт? (33)
5.      Що означає фразеологізм «дістати облизня»? (отримати відмову, залишитися ні з чим)
6.      Якими буквами не починаються слова? (и, ь)
7.      Чим закінчується зима і весна? (закінчення а)
8.      Як написати слово робота чотирма буквами? (праця)
9.      Хто автор підручника з української мови для 5 класу? (Глазова)
10.  Що таке основа слова? (частина слова без закінчення)
11.  Як підкреслюється обставина?
12.  Яке закінчення у незмінюваних слів?
13.  Що означає словосполучення Велика Ведмедиця? (сузір’я)
14.  Перекладіть українською «тропинка». (стежина)
15.  Найбільш українська літера, уперше запропонована М. Смотрицьким у 1619 році у «Граматиці», 1933 року була вилучена із абетки. І в 1990 році поновлена в «Українському правописі». (Ґе)

Запитання для 2 команди
1.      Столиця України.
2.      Основний Закон України.
3.      Державні символи України.
4.      Скільки голосних букв в українській абетці? (10)
5.      Що означає фразеологізм «комарика задушити»? (подрімати)
6.      Що стоїть між підлогою і стелею? (літера і)
7.      Як написати слово робота 5 буквами? (праця)
8.      Як підкреслюється означення?
9.      Підберіть антонім до слова «восени».
10.  Перекладіть українською «хворост». (хмиз)
11.  Назвіть автора державного гімну України. (П. Чубинський)
12.  Яка найпасивніша буква української абетки? (еф)
13.  Яку назву мала перша українська держава? (Київська Русь)
14.  Птах, що живе на даху, символ щастя українських родин. (лелека)
15.  Хто автор підручника з української літератури для 5 класу?

Лунає гумореска «Дамочка-кияночка»


До книгарні дамочка
Увійшла з дитям:
-Купи, мама, книжечку,
Вон она, вон та!
Мама здивувалася:
-книжечку ты хошь?
Эта на украинском.
Что ты вней поймешь?
Книжки, моя деточка,
Надо понимать,
А на этой можно ведь
И язык сломать!
Згодом мама з донькою
В булочну зайшла:
-Купи, мама, хлебушек,
Мовила мала.
Мама не сказала їй:
-Хлебушка ты хошь?
Это же украинский,
Он ведь не хорош!
Ні, тривоги в дамочки
У душі нема,
Що дитя «об хлебушек»
Язика злама!


Слово журі

ІІ ТУР
ЕРУДИТ
            Бути ерудованим українцем – похвально. Багато слів і виразів у сучасній мові прийшло з латинської та інших мов.
            Перекладіть українською мовою і розтлумачте наведені слова і вирази.
Alibiдоказ непричетності, перебувати в іншому місці
Tet-a-tetвіч-на-віч
Incognito невідомий
Persona non grata небажана персона
Pellegrinoпаломник, мандрівник, чужинець
Photo - світлини

ІІІТУР
ФОЛЬКЛОРНИЙ
Командам необхідно продовжити прислів’я


-          Слово не горобець…
-          Дав слово..
-          Умієш говорити…
-          Гостре словечко…
-          Більше діла…
-          Хто мовчить…
-          Говори мало, слухай багато, а
-          Краще недоговорити,…
-          Краще мовчати…
-          Шабля ранить голову,…
-          Добре слово…
-          Від солодких слів…
вилетить не спіймаєш
дотримай його
умій слухати
коле сердечко
менше слів
той двох навчить
думай ще більше
аніж переговорити
аніж брехати
слово – душу
варте завдатку
буває гірко



Лунають вірші про мову


Я знаю: мова мамина – свята.
В ній вічний, незнищенний дух свободи,
Її плекали душі і вуста
Мільярдів. Це жива вода народу.

Її зневажить – зрадити народ,
Котрий до сонця зводився крізь муки,
Це – забруднити плеса чистих вод,
Це – потоптати ти материнські руки,
Які нас від напастей берегли,
Останню дрібку хліба віддавали,
Щоб ми нівроку дужими були
Й матусиних пісень не забували.

Мова – як сонце ясне,
Мова – то предків надбання,
Мова – багатство моє.
Мова – то чиста криниця,
Де б’є, мов сльоза, джерело.
Мова – це наша світлиця.
Вона, як добірне зерно.
Мова – державна перлина,
Нею завжди дорожіть:
Без мови немає країни –
Мову, як матір, любіть.



Слово журі

ІV ТУР
СВІТ НАРОДНОЇ УЯВИ
У всіх народів світу у тому чи іншому вигляді існує повір’я: той, хто забуває звичаї своїх батьків, карається людьми та Богом. Він блукає світом, немов якийсь блудний син, і ніде не може знайти притулку та пристанища, бо він загублений для свого народу.
            Сповідуючи ту чи іншу християнську віру, ми, як правило, залишаємося язичниками: віримо в упирів, русалок, лісовиків…
            Не чужа нам і міфологія: боги Сварог, Велес, Ярило, Дажбог… І це природно, адже народний світогляд українців має три основні історичні нашарування: демонологічний, міфологічний, християнський.
            Конкурс пропонує заповнити «білі плями» у своїх знаннях та залатати порожнечу душі, повернутися обличчям до духовної культури свого народу.

1.      Головний бог – бог Неба, Владика Світу, всього сущого, небесний коваль, який викував Світ. (Сварог)
2.      Головне божество, що уособлює всю нечисту силу. (Чорнобог, чорт, сатана)
3.      Володар вод,їздить на сомові, плескає в долоні. (Водяник)
4.      Володар лісів, кудлатий чоловік великого зросту, має великі зелені очі та цапині ратиці. (Лісовик)
5.      Хатній демон, що ховається від людей на печі, в темних кутках, не любить сварок, вшановується 1 квітня, коли пробуджується від зимової сплячки. (Домовик)
6.      Вселяється в жінку, може наврочити, зачарувати, доїти чужих корів, перекидатися в кота, собаку, жабу, літає на мітлі. (відьма)
7.      Покійник, народжений від біса і відьми, має здатність оживати, нападає вночі на людей, тварин, п’є їхню кров. (упир)
8.      Бог зимового сонцестояння, зими морозу, холоду, має вигляд діда з довгим волоссям і бородою, схожий на Діда Мороза. (Коляда)
9.      Чорна жінка із зеленими очима, дружина  Домовика, її день – 1 березня. (Кикимора)
10.  Найбільш шанований бог, бог грому, блискавки, небесних стихій. (Перун)
11.  Бог весняного сонця, весни, плодючості, народження, відзначається на Великдень. (Ярило)
12.  Найстаровинніша богиня добра і захисту людини від усякого зла. (Берегиня)
Лунають вірші про мову


У кожній квіточці інша краса.
Свій голос в малої пташини.
У кожної мови – вселенська душа,
Бо слово від Бога в людини.

У кожної пісні є гарні слова,
У кожної мови – перлини. І кажуть, що хліб – усьому голова,
Що мова – то розум людини.

А рідна живою рікою струмить,
Зеленим барвіночком в’ється.
Від рідної мови і серце щемить,
Коли воно пташкою б’ється.

Я нею радію, сумую  й мовчу,
Викреслюю іскру думками.
Запалюю нею у церкві свічу,
Молитву шепочу за маму.

За те, що ненависті в серці нема,
Що день починається знову,
За те, що лишилась собою сама,
За рідну, незраджену мову.


Слово журі

V ТУР
ВИДАТНІ ОСОБИСТОСТІ
            П’ятий тур – це відео тур. Перед вами на екрані буде показано 10 видатних постатей України, які зробили вагомий  внесок у розвиток писемності та рідної мови.
            Вам необхідно прослухати коментар щодо кожної постаті, і тільки після слова «час» можете відповідати. Якщо ви увімкнете сигнал до слова «час», це буде вважатися фальшстартом і команда суперник матиме можливість відповісти.

1.      Перед вами один із видатних князів Київської Русі. Саме він у 988 році охрестив Русь, чим сприяв поширенню книг. Хто це? Час. (Володимир Великий)

2.      Перед вами один із видатних князів Київської Русі. Він перший заснував на Русі бібліотеку. Хто це? Час. (Ярослав Мудрий)

3.      Український гетьман – один із найвидатніших і найбільш суперечливих політичних діячів України. Петро І називав його «новим Іудою» тільки через те, що шукав підтримки не у Росії, а у шведів. Його портрет зображено на десятигривневій купюрі. Хто це? Час. (Іван Мазепа)

4.      Видатний український мислитель-гуманіст, письменник, просвітитель ХVІІІ ст.., його портрет зображений на п’ятисотгривенній купюрі. Хто це? Час. (Григорій Сковорода)

5.      Він є засновником нової української літератури. З виходом його поеми «Енеїда» у 1798 році починається новий етап розвитку української літературної  мови. Хто це? Час. (Іван  Котляревський)
6.      Його називають пророком, а вихід його збірочки у 1840 році вважають доленосною: від того часу українська літературна мова стала на складний, але плідний шлях розвитку. Хто це? Час. (Т. Шевченко)

7.      Видатний поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, учений-гуманітарій, активний громадський діяч, філософ. Немає жодного жанру художньої літератури, у якому не проявив би себе. Автор казки «Фарбований Лис». Хто це? Час. (І. Франко)

8.      Вона в чотири роки вже читала, а у п’ять написала листа своєму дядькові Михайлу Драгоманову. Прожила 42 роки, 33 роки із яких присвятила літературі. Хто це? Час. (Леся Українка)

9.      Автор першого ґрунтовного словника української мови «Словарь  української мови» в чотирьох томах, який вийшов у Києві 1907-1909 роках. Хто це? Час. (Борис Грінченко)

10.  З іменем цієї людини пов’язано розвиток українського кіно. Він започаткував новий жанр в українській літературі – кіноповість, його ім’ям названо Київську кіностудію. Хто це? Час. (О. Довженко)

VІ ТУР
ЗНАВЦІ
Загадки, мабуть, найменше потребують коментарів. Загадка є втіленням гострого розуму людей, яскравого образного сприйняття й розуміння світу. Саме слово «загадка» вказує на те, що цей жанр фольклору апелює до людської думки – гадки. Умінню відгадувати загадки колись надавали великого значення. Воно було мірилом мудрості й розуму. Від цього вміння залежала подальша доля людини. Згадайте хоча б народні казки, в яких персонажі рятують когось чи себе від лиха, відгадуючи загадки.

1.      Що на ярмарку не кпиш? (розум)
2.      Я у дверях, у замку, я і в нотному рядку? (ключ)
3.      Хто вміє на всіх мовах говорити? (луна)
4.      В’ється, стука молоток, поправляє наш садок. (дятел)
5.      Хто хвіст залишає, а від ворога тікає? (ящірка)
6.      Коло носа в’ється, а в руки не дається. (запах)
7.      Повзун повзе, на базар голки везе. (їжак)
8.      У воді родиться, а води боїться. (сіль)
9.      Кінь сталевий, вівса не просить, а оре і косить.  (трактор)
10.  Віз без коліс, а з воза сльози ллються. (човен)
11.  Хто мовчить, а всіх людей навчить. (книжка)
12.  Що у світі наймиліше? (сон)
13.  Стоять розсохи, на розсохах мішок, на мішку млинок, сопун, кліпун, лісок. (людина)
14.  Висить сито, руками не вито. (павутина)

Сценки


-                     Сьогодні, дякуючи мені, вчитель зробив відкриття!
-                     Яке?
-                     Він вперше в житті побачив помилок більше, ніж слів у диктанті.

-                     Антончику, мама тебе б’є?
-                     Ні, виховує словом.
-                     А тато?
-                     Словосполученням.
Миколка повернувся зі школи.
-                     Як справи? Чого тебе сьогодні навчили?
-                     Сьогодні на уроці української мови Сергій навчив мене грати «Морський бій».
-                     Ти вміє читати?
-                     Вмію.
-                     А яка це літера?
-                     А я їх не знаю.



VІІ ТУР
ЧОРНА СКРИНЬКА
Тур із глядачами. Глядач, який дасть правильно відповідь на запитання, може подарувати зароблений бал будь-якій команді.
Запитання 1
У скриньці знаходиться те, що по-різному називається українською і російською мовами, хоч обидва слова походять від одного давнього кореня. З’явилося це слово в давньоіндійській мові, звучало приблизно як «шаккара» і означало «пісок». Згодом воно потрапило до Персії, потім до Австрії, звідти до Італії. Потім воно було запозичене німцями. Від німців слово потрапило до поляків, а вже в поляків запозичили його ми, українці. Що ж у чорному ящику?
ВІДПОВІДЬ:  Увага, правильна відповідь. Українською мовою – цукор, російською – сахар.  В українську мову слово потрапило через польську «цукер» із німецької, а німці в свою чергу, запозичили його у італійців «цеккеро», до яких воно прийшло з Аравії «суккар». До російської мови воно йшло коротшим шляхом: від персів до греків – «сакха-ром», а потім через Візантію на Русь.

Запитання 2
У чорній скриньці лежить «яблуко». Це яблуко було завезене до Росії в ХVІІ ст. із Голландії за наказом Петра І, а в Голландію потрапили з Америки.  Його називають «земляне» або «чортове яблуко». Що це за «яблуко»?
ВІДПОВІДЬ: Картопля.
Запитання 3
Це «яблуко» було завезене з Південної Америки. Французи та італійці назвали його «яблуком коханням», «золотим яблуком». Перша згадка про це яблуко в Росії датована 1781 роком. У цей час його вирощували тільки у приватному ботанічному саду Демидова у Москві. Що це за «яблуко»?
ВІДПОВІДЬ: Помідор.
Запитання 4
Це «яблуко» - китайське, батьківщина його – Південно-Східна Азія. Воно так і називається – «китайське яблуко». Що це за «яблуко»?
ВІДПОВІДЬ: Апельсин.
Запитання 5
У чорній скриньці предмет, який, на думку деяких вчених, у середні віки вішали невдахам-артистам на шию. Слово, яке називає його, прийшло до нас з Італії і в переносному значенні означає неуспіх, невдачу.
ВІДПОВІДЬ: Увага! Правильна відповідь: коли йдеться про якусь невдачу, ми часто вживаємо слово «фіаско». По-італійськи ж так називається пляшка
      У середні віки Венеція славилась художнім склом. У процесі роботи, помітивши найменшу ваду в коштовному виробі і не бажаючи випускати браку, майстри робили звичайну пляшку (fiasco)очевидно, це слово, що почало в переносному значенні означати неуспіх, невдачу, перейшло від склодувів до інших верств населення. Саме звідси вже походить звичай вішати пляшку на шию невдахи-актора.

Запитання 6
      У чорній скриньці предмет, назва якого походить із перської мови і означає «скарб». Проте в італійській мові воно може означати як дрібну монету, так і назву птаха. Кожний із присутніх досить часто тримає цей предмет у руках.
      Історію виникнення цієї назви пояснюють і по-іншому. Її виводять від зменшеної форми італійського слова  gasa, що означає «сорока». Підставою для такого припущення є те, що перші предмети, які знаходяться у скриньці, взяли собі за емблему сороку – символ поширювача новин.
      Що у скриньці?
ВІДПОВІДЬ: Увага! Правильна відповідь – газета. Латинська мова запозичила з перської слово gasa, що означало «скарб», «царська казна». Очевидно, під впливом цього слова в італійській мові виникла назва дрібної срібної монети gasetta. І коли 1563 року у Венеції з’явилася перша газета, за право прочитати її (вона була написана від руки) брали платню – цю дрібну монету. Згодом так почали називати і саме  періодичне видання.

Слово журі

VІІІ ТУР
ГОНКА ЗА ЛІДЕРОМ
1.      Хто створив першу слов’янську абетку?  (Кирило та Мефодій)
2.      Найбільша святиня будь-якого народу в музичній символіці.  (гімн)
3.      Яка буква не має звука?  (м’який знак)
4.      У що береться пряма мова?  (лапки)
5.      Як називається відступ у першому рядку тексту?  (абзац)
6.      За часів правління якого князя було побудовано Софійський собор?  (Ярослава Мудрого)
7.      У день якого свята весна зустрічається із зимою?  (Стрітення)
8.      Річка, біля якої поховано Т. Шевченка. (Дніпро)
9.      Напій, який ставлять разом із кутею. (узвар)
10.  Якими пісня зустрічають прихід весни? (веснянки)
11.  Густий суп із пшона, страва козаків. (куліш)
12.  Що шукають в ніч на Івана Купала? (цвіт папороті)
13.  Народні пісні на Різдво. (колядки)
14.  Як називається придане нареченої на Україні? (посаг)
15.  Хто автор музики гімну України? (М. Вербицький)
16.  Яке слово називає особу або предмет, до якого звертаємося з мовленням? (звертання)
17.  Яка мовна одиниця виражає закінчену думку? (речення)
18.  Як називається опис зовнішності людини у художньому творі? (портрет)
19.  Хто автор слів: «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине…»? (Т. Шевченко)
20.  Найдовший духовий музичний інструмент у світі. (трембіта)
21.  Перший космонавт незалежної України. (Леонід Каденюк)
22.  На якій книзі Президент України складає присягу на вірність державі? (Пересопницьке Євангеліє)
23.  Як називають гроші в Україні? (гривня)
24.  Як звали сестру Кия, Щека і Хорива? (Либідь)
25.  Здобний хліб, який випікають на Великдень.  (паска)
26.  Яку приправу добували чумаки? (сіль)
27.  Найсильніша людина України. (Василь Вірастюк)
28.  Ім’я султанші Османської імперії, яка була українкою. (Роксолана)


29.  Найвища гора України. (Говерла)
30.  Короткий проміжок часу між уроками для відпочинку. (урок)

Поки журі підраховує результати конкурсу і визначає переможця, послухайте пісню «Україночка».
 

            Оголошення переможця.

Немає коментарів:

Дописати коментар