Європа - наш спільний дім
(у співпраці з Митнік Людмилою Олексіївною)
(у співпраці з Митнік Людмилою Олексіївною)
День Європи - це символ
започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що
ґрунтується на спільних цінностях та інтересах, свято, що відзначається в
країнах Європейського Союзу 9 травня, а також
щорічно в Україні у третю
суботу травня з 2003 року.
В Європі також є свято з
аналогічною назвою, яке відзначається 9 травня. Воно вважається Днем народження
Європейського Союзу. Саме у цей день у 1950 році міністр закордонних справ
Франції Роберт Шуман виступив із закликом до об’єднання післявоєнних європейських
держав для їх розвитку та добробуту в майбутньому. Промова політика стала
першим кроком на шляху до об’єднаної Європи.
Європейський Союз затвердив 9 травня як День
Європи на саміті в Мілані 1985 р.
Відеоролик «Як влаштований Євросоюз»
25 березня 1957 року у Римі було створено Європейський Економічний Союз
(ЄЕС), його утворили 6 країн: Франція,
Німеччина, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург;
– у 1973 році приєдналися Данія, Ірландія
– у 1981 – Греція;
– у 1986 – Іспанія і Португалія;
– у 1995 – Австрія і Фінляндія; Швеція.
– у травні 2004 року відбулося найбільше в історії
розширення ЄС. До його складу ввійшли:
– Кіпр, Мальта, Угорщина;
– Польща, Словацька Республіка;
– Латвія, Естонія, Литва;
– Чеська Республіка (Чехія), Словенія;
– січень 2007 – Болгарія і Румунія;
– липень 2013 – Хорватія.
Учні прикріплюють на дошці пропори
країн-членів Європейського Союзу.
Учень 1:
День Європи співпадає з Днем Перемоги у Другій Світовій війні і не дає
нам забути про те, що нинішньому миру передували кровопролитні війни та
величезні втрати.
Учень 2:
На День Європи ми шануємо наші спільні цінності, спільну історію, те, що
найголовніше – наше спільне
майбутнє!
Інсценування «Переваги ЄС». (Заповнення
зірок)
-
Євросоюз…
Євросоюз… я ніяк не розумію, навіщо нам
у той Євросоюз? Що там такого доброго?
-
Васю,
багато українців мріють стати європейською державою, бо в цьому є багато
переваг, і ми тобі зараз про них розповімо.
-
По-перше,
поза Союзом ми просто пасивні спостерігачі політичних і економічних рішень, які
стосуються і нас безпосередньо, але на які не маємо жодного впливу. Тому краще
зможемо захистити свої права, будучи в ЄС.
-
По-друге,
членство в ЄС дає можливості для кращого економічного розвитку. Ми зможемо
продавати свої товари за кордон, а це значить, що виробництво на Україні
зросте.
-
По-третє,
вступ дає широкі можливості для покращення якості освіти, а найперше – для
студентів і школярів – можливість навчання за кордоном.
-
По-четверте,
вступ дає більші можливості для забезпечення безпеки держави. Наприклад,
Євросоюз, розуміючи, що кордон, це справа спільна, всіляко допомагає в
посиленні кордону.
-
По-п’яте,
вступ відкриває великі можливості для споживачів. «В ЄС маєш можливість бути
просто здоровішим і безпечнішим». Наприклад, в Союзі не доходить до того, що
інформація на упаковці продукту не відповідає його змісту, бо за цим стоїть
суворий контроль. Союз значно краще дбає про охорону здоров’я громадян.
-
По-шосте,
покращиться ситуація з працевлаштуванням безробітних. Можна буде легально
отримати роботу за кордоном.
-
ЄС
серйозно дбає про екологію, тому через приписи ЄС вдасться значно покращити
екологічну ситуацію, яка стосується як промислових чи комунальних нечистот, так
і покращення якості водойм, морів, повітря чи ґрунту.
-
Вступ
також дасть можливість поправити стан транспортної інфраструктури.
-
ЄС
– це підвищений рівень демократії та подолання корупції.
-
ЄС
– це можливість провадити підприємницьку діяльність у будь-якій країні, ну
звісно, Євросоюзу.
-
Інтеграція
в ЄС була б неповна без прийняття євро. Єдина валюта має свої переваги. Це
практично спрощує мандри і торгівлю.
-
Уявіть,
наскільки полегшиться життя туристам після вступу до Союзу.
Вчитель: Васю, ти вже зрозумів, чому більшість українців, а
особливо молодь прагне, щоб Україна приєдналась до Європейського Союзу. А щоб повністю вас переконати, я
пропоную переглянути відеоролик про представництво Європейського Союзу в
Україні
Відеоролик «Представництво Європейського Союзу в Україні»
Україна бажає стати повноправним мешканцем
європейського дому, справедливо вважає,
що має на це право. І своєю історією, географічним розташуванням і тим внеском,
який наш народ зробив у континентальну
справу впродовж багатьох віків свого існування та боротьби.
Ми з вами добре
знаємо державні символи України. Можемо пояснити, що означають кольори прапора.
Чому малим гербом є тризубець.
Учні пояснюють нашу символіку.
Хто є автором
державного гімну. А що ми знаємо про символіку Європейського Союзу?
Прогалину у знаннях ми зараз заповнимо!
Прапор Європи
25 жовтня 1955 р. Парламентська асамблея одноголосно обрала емблему з
вінцем з дванадцяти золотих зірок на блакитному тлі. 9 грудня
1955 р. Комітет міністрів Ради Європи схвалив проект прапора,
урочиста інавгурація якого відбулася 13 грудня того ж року в Парижі.
Число зірок не пов'язано з кількістю
країн-членів організації. У різних традиціях «12» є символічним числом, що
означає абсолютну досконалість і повноту. Це також і кількість
місяців у році, і кількість цифр на циферблаті годинника, тоді як коло є ще й
символом єдності
Гасло ЄС
In varietate concordia (з лат. Єдність у
багатоманітності) — офіційне гасло Європейського Союзу. Девіз виник у травні 2000 року. Девіз означає те, що завдяки ЄС мешканці європейських
країн поєднуються у співпраці заради миру і добробуту, а численні культури,
традиції та мови держав Європи є безцінним активом цього континенту.
Гімн
Європи — мелодія, що символізує Європейський Союз.
Музика створена на основі фінальної частині «Дев'ятої симфонії» Людвіга ван Бетховена,
написаної на вірш Фрідріха Шіллера «Ода радості», написаного у 1785 році
У
1972 році Рада Європи прийняла «Оду до радості» Бетховена як гімн.
Без
слів, лише мовою музики, гімн виражає ідеали свободи, миру та солідарності —
цінності, що поділяють держави-члени та їхню єдність у багатоманітності. «Ода
до радості» не скасовує національні гімни держав.
Вікторина-презентація: «ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО
КРАЇНИ ЄВРОПИ»
Богдан: Європа — це частина
світу, площа якої становить понад 10 мільйонів квадратних кілометрів. На її
території проживає близько 740 мільйонів осіб, що становить 10% загального
населення планети Земля.
Влад: Богдане, Богдане,
зупинись. Ми ж не на уроці географії. Кому цікаво слухати ці дані про Європу?
Мені точно ні.
Богдан: Що ж ти пропонуєш?
Влад:Давай розкажемо про Європу щось
цікавеньке, щось новеньке.
Богдан:Тоді давай не тільки
розкажемо, а й покажемо.
– Чи знаєте ви, що давні греки вважали Європу
окремим материком.
– Чи знаєте ви, що 1/4 частину Європи займають
острова.
– Чи знаєте ви, що найстарішим навчальним закладом Східної Європи вважають
… (який ви думали) Києво-Могилянську
академію .
– Чи знаєте ви, що найменша держава на території
Європи — це… Ватикан. Він же є і містом з безліччю
культурних та історичних пам’яток.
–Ватикан відомий ще й тим, що є країною, практично,
з нульовою народжуваністю.
– Чи знаєте ви,
що найбільший європейський вулкан і один
з найактивніших у всьому світі – це вулкан Етна, який знаходиться … на острові
Сицилія поблизу Італії.
Згадки про виверження Етни є в найдавніших джерелах
ще до нашої ери.
– Чи знаєте ви, що
Європа — так називається один із супутників Юпітера.
А ще Європа – це
маленький острів, який знаходиться між Африкою та Мадагаскаром.
Найвищою столицею
Європи є… Мадрид.
А найбільшим містом
Європи – Париж, столиця Франції.
До речі, найбільш відвідуваним місцем у світі є
Ейфелева вежа.
Чи знаєте ви, де
знаходиться ця статуя?... Я так і думав. – Чи знаєте ви, що спочатку
статуя свободи була побудована у Франції, тільки потім передана США в якості
подарунка.
Чи знаєте ви, що
найдовший тролейбусний маршрут у світі знаходиться в Україні. Проходить він у
Криму між Сімферополем і Ялтою.
Чи знаєте ви, що в
Італії є ресторан, місця в якому потрібно замовляти за півроку.
У цьому ресторані
всього-на-всього один столик.
Богдане, ти любиш
морозиво? А чи знаєш ти, що десерт морозиво придумали італійці.
А я думав, що
італійці придумали піцу і пасту.
Давай про їжу не
будемо, бо до великої перерви далеко.
Чи знаєте ви, що
найбільший відсоток мобільних телефонів на душу населення у жителів
Люксембурга.
Чи сподобалось вам
таке знайомство з Європою? (так). Тоді дякуємо за увагу.
Сценка про Івана Франка
- Віталику, ти
сьогодні такий гарний, вишуканий.
- Ну так, я ж на виховну збирався.
- Вишита сорочка і
костюм. Цим зараз нікого не здивуєш. А от уяви, автор «Фарбованого лиса»
славнозвісний Іван Франко ще в 19ст. одягнув вишиванку під європейський костюм. В
той час це було зовсім незвичайно.
Він мріяв про те,
що Україна буде європейською країною з європейськими цінностями. Для нього Україна завжди
належала і територіально, й духовно до європейської цивілізації. Саме тому
Івана Франка назвуть першим українським європейцем. А ось таке вбрання — це
власне, його формула європейської України. З одного боку — це пошана до того,
що було і що ми беремо з собою та несемо далі (наша історія, звичаї, культура ,
традиції, мова), а з іншого боку -
відкритість до нового. Франко надзвичайно цінував українську історію, культуру,
але вже в ті далекі часи розумів, що замикатися в цьому не можна, потрібно
рухатися вперед і запозичувати в Європи модерне, сучасне.
Слово вчителя
21 листопада 2013 року уряд Азарова оприлюднив рішення щодо призупинення
процесу підготовки до укладнення угоди про асоціацію між Україною та
Європейським Союзом. Ця угода готувалася з 1998 року, її повинні були
підписувати на Вільнюському саміті 28 листопада. Проте після таємної зустрічі
Путіна та Януковича у Сочі українська влада відмовилась від підписання цієї
угоди. 23 листопада в Києві зібралося близько 60 тисяч осіб. В основному це
були студенти. Саме там, на Європейській площі пролунало гасло “Україна — це
Європа”. 29 листопада українські студенти організували “живий євроланцюг” між
Києвом і Перемишлем. Довжина цього маршруту становила 625 кілометрів. А вже у
ніч з 29 на 30 листопада 2013 року на майдані Незалежності спецрозділ “Беркут
розігнав жорстоко мітингувальників”. Десятки людей було жорстоко побито, серед
них багато молоді. З 1 грудня розпочалась Революція гідності, великий
Євромайдан.
22 січня на Майдані загинули перші активісти Сергій Нігоян, білорус
Михайло Жизневський. З 18 по 21 лютого на Майдані загинуло понад 100 осіб. Їх
згодом назвуть “небесною сотнею”. Революція гідності — це виступ за європейські
цінності, це боротьба за волю, це війна за нове життя. У грудні 2013 року
французький філософ сказав, що на майдані б'ється серце Європи. Дійсно, Україна зависла між двох світів, між свободою
і тиранією, життям і смертю. Українці стали першими європейцями, які за
європейські цінності поклали сотні життів на майдані і продовжують за них і
зараз гинути на Сході.
Пісня Скрябіна «Кораблі»
Немає коментарів:
Дописати коментар