До Дня матері

 Свята материнська любов

(у співпраці з Митнік Людмилою Олексіївною)

ПРИТЧА ПРО АНГЕЛА-МАМУ

За день до свого народження дитина запитала у Бога:

- Кажуть, завтра мене посилають на Землю. Як же я буду там жити, адже я така мала і беззахисна?

Бог відповів:

- Я подарую тобі ангела, який буде чекати тебе і піклуватися про тебе.

Дитина задумалася, потім сказала знову:

- Тут, на небесах, я лише співаю і сміюся - цього достатньо мені для щастя?

Бог відповів:

- Твій ангел співатиме і посміхатиметься для тебе. Ти відчуєш його любов і будеш щасливою.

- О! Але як я зрозумію його, адже я не знаю його мови? - запитала дитина, пильно дивлячись на Бога. - А що мені робити, якщо я захочу звернутися до тебе?

Бог м'яко торкнувся дитячої голівки і сказав:

- Твій ангел складе твої руки і навчить тебе молитися.

Потім дитина запитала:

- Я чула, що на Землі є зло. Хто захистить мене?

- Твій ангел захистить тебе, навіть ризикуючи власним життям.

- Мені буде сумно, тому що я не зможу більше бачити тебе...

- Твій ангел розповість тобі про мене і покаже шлях, як повернутися до мене. Так що я завжди буду з тобою.

У цей момент із Землі почали долинати голоси і дитина в поспіху запитала:

- Боже, скажи ж мені, як звуть мого ангела?

- Його ім'я не має значення. ти будеш називати його МАМА.

ВЕДУЧІ 

У травні, коли прокинеться від сну природа, коли задзвенить у блакиті пташиний спів, коли травою і квітами вкривається земля, з теплим весняним вітром лине до нас свято матері.

            Сьогодні у нас незвичайний день. Ми вшановуємо всіх наших матерів за те, що вони нас під серцем носили, за те, що на світ привели, не спали, годували, виховували і багато клопоту  і журби через нас перенесли.

            За те висловлюємо вам щиру вдячність ми всі: великі і малі, дорослі й молоді.

Мамо, моя рідна мамо,

Твоя постава в моїх очах,

І образ твій, уквітчаний садами,

І погляд твій живе в моїх думках.

Твої уста, твої прекрасні очі

І брови, мов вуглинки дві.

Ти завжди поруч: дні і ночі.

За це я щиро дякую тобі.

Твоє волосся, наче хвилі моря.

І в душу віє тихий вітерець.

А серце—це скарбниця горя,

Якому не покладено кінець.

Матусю, мамо, леле, ненько.

Слова, велечать тебе.

Нехай дзвенить твоє серденько,

А лихо стороною омине.

Я дякую тобі, матусю рідна,

За те, що зараз я живу,

За те, що я працюю плідно,

За світ не в сні, а на яву.

Я хочу, щоб гордилась мною,

Щоб вірною і сильною була.

Знай, мамо, я завжди з тобою,

Спасибі, рідна, що життя дала.

Мамина колискова пісня. Саме вона водила нас в сон по казках, вона зігрівала наші ще маленькі серця мелодією любові. Мами, берегині наші, це ви оберігали наш сон в дитинстві, схиляємося низенько перед вашою любов'ю і добротою. А сьогодні ми даруємо пісню вам.

ПІСНЯ ДІВЧАТ

 В прозорості небесних барв, з очима мрії голубої, спинилась ти із немовлям і дивишся у світлому спокої на шлях, що тоне у імлі. У тебе на обличчі терпіння і щастя—на землі супутниці усіх жінок, що у стражданні ждуть тієї миті, коли дитя прокаже їй раптово, їй першій, перше своє слово. Як гордо їй! Моє життя—зернинка, яку вона, щаслива мати-жінка, для світу народила, світиться, мов промінь, новий народжуючи день. А той, хто може на долоні зважити пилинку у пісках невидну, той відчуває всю планету; і мати тая, тримаючи дитинку, всю землю держить на своїх руках. І тільки через те ми матір називаємо святою...

            На картині ти мені знайома: в руках—зернинка, мов земля вагома.

МОЛИТВА

Коли мене спитають:

-Що найдорожче в світі?

З усіх скарбів скажу найперше—

Ласкаві руки мами.

Я не знаю, мамо мила,

Що тобі і побажати...

Перщ усього—щастя, сили,

І здоров'я всім у хаті.

Щоб жили ми всі у згоді,

Як ти завжди нас учила,

Щоб твоя усмішка гарна

Нас, як сонечко, всіх гріла.

В день святковий, в день весняний

Проліски зберу для мами.

Як іще поздоровляти?

Знову щось намалювати?

Мрію гроші заробляти,

Щоб для мами купувати

Справжні, дорогі дарунки—

Нащо їй мої малюнки?

Привітав. Матуся взяла

Мій малюнок і сказала:

-синку, всі твої малюнки—

Найкоштовніші дарунки!

Хто мені, скажи, крім тебе

Подарує синє небо,

Сонце, що ось так сміється?

Це ніде не продається!

І бабуся наша, знаю,

Теж малюнки зберігає,

Ті, що їй колись на свято

Дарував малим мій тато!

Мамині слова приємні!

Малював я не даремно!

І в подяку за дарунок

Я отримав поцілунок!

Якби я була чарівницею,

Прихилила б тобі небо,

Щоб стати твоєю зірницею,

Моя дорогенька нене.

Якби я була веселкою

Подарувала б тобі барвистість.

І стала твоєю іскринкою,

Що звеличує твою особистість.

Якби я була ясним сонечком,

Подарувала б тобі промінчик,

Бо я—твоя мила донечка,

А ти—моє чисте сумління.

 НАГОРОДЖЕННЯ МАМ МЕДАЛЯМИ

Нелегка то справа—виховувати дітей... дуже часто мами наші втомлюються, адже вони дуже багато працюють, а тут ще й ми дошкуляємо—то не слухаємося, то оцінку погану принесли.

            Тоді мамі не до жартів. Але сьогодні ми вас трішечки розвеселимо, адже нам так хочеться, щоб ви завжди мали гарний настрій і усмішка завжди була на вашому обличчі. До уваги мам віночок жартів.

СЦЕНКИ

-          Сьогодні завдяки мені вчитель зробив відкриття.

-          Яке?

-          Він знайшов більше помилок, ніж слів у диктанті!

-          Антончику, тебе мама б'є?

-          Ні, виховує словами.

-          А тато?

-          Словосполученнями.

-          Ти вміє читати?

-          - Вмію!

-          А яка це буква?

-          А я їх не знаю!

У гості до нас прийшли найулюбленіші для кожного з нас люди—наші бабусі. Вони—невтомні трудівниці, скарбничі мудрості нашого народу, хранительки звичаїв та обрядів.

      Бабуся! Чи є в світі краща людина?! Ні! Скільки вона пережила, але така ніжна, щира! Скільки вона недоспала ночей, голублячи нас, онучат. У її очах не побачиш ні лукавства, ні хитрощів. Це погляд добра і любові.

Бабусю кохана, голубко сивенька,

Добра вам зичу з цілого серденька

І щастя бажаю, й здоров'я міцного.

Прийміть побажання від внука малого.

Бабусі кохані, і вам ми бажаєм

Многих літ прожити з нами, мов в раю.

Многих літ прожити, прикрості не знати,

Від своїх онуків потіхи діждати.

Вже срібні роки заплітають їй коси,

Вже діти дорослі, онуки ростуть.

А серце молодеє ще й досі,

І руки спочинку ніяк не знайдуть.

Пахнуть руки її огірочками,

Свіжовипраними сорочками.

Пахнуть рученьки ніжною ласкою,

Онучаток маленьких колискою.

Неопмічені, вкрай натруджені,

Невідзначені, хоч заслужені.

Як виросту, люба бабусю,

Дороги твої я встелю

Квітами з весняного дива

За ласку й турботу твою.

Ми любим вас, кохані мами та бабусі,

Ми вам бажаєм здоров'ячка багато,

Ми хочемо, щоб завжди ви раділи

І щоб в житті ніколи не хворіли.

ПІСНЯ КУЗЬМИ «МАМ»

Мати і земля... земля і мати... це їх роботящі руки, твоєї і моєї матері, з попелу війни підняли до життя нашу землю, вмили гіркою сльозою, засіяли молодим життям.

ВІДЕОРОЛИК

Рідна мати, Матір Божа,

Мати Батьківщина—

Три цілющих вічних слова—

Вся моя родина.

Перша мати—то рідненька,

Що на світ зродила,

Що пестила, доглядала,

Добра-правди вчила.

Друга мати—Україна,

Рідная землиця!

Третя мати—це Марія,

Небесна цариця!

Ми є діти українські—

Хлопці та дівчата,

Рідний край наш—Україна,

Красна і багата.

Рідне небо, красне сонце,

Місяць, зорі срібні,

Рідний народ—українці,

Всі до нас подібні.

ФЛЕШМОБ

-          а що мамі необхідно для щастя?

Немає щастя більшого для мами,

Як в дивосвіт вести своє дитя.

І захищати серцем і руками

Малу й тендітну крихітку життя.

Щоб променилась вічно, не вгасала,

Несла у Всесвіт світло і тепло.

Та щоб дитина добру долю мала,

І в щасті й радості дитя росло.

Молитву шепче трепетно вустами,

У Бога просить за своє дитя.

І захищає серцем і руками

Малу й тендітну крихітку життя.

 ПІСНЯ ВСІ СПІВАЮТЬ.